Довгих дев’ять місяців віруючі УПЦ на Вінниччині намагались привернути увагу правоохоронців до рейдерських схем, які, з появою ПЦУ, почали застосовуватись по відношенню до релігійних громад. Так з початку року до правоохоронних органів надійшло 100 заяв про порушення прав віруючих УПЦ. Нарешті, справа зрушила з місця. Загалом, можна констатувати, що в певному поліпшенні в релігійній сфері, яке спостерігається в державі та області, є чимала заслуга як державної влади, яка декларує невтручання держави у релігійні справи, так, власне, і правоохоронних органів.

Недивно, що згадана подія привернула увагу зацікавлених осіб. За лічені дні у підсудного чиновника з’явилась група підтримки, до якої увійшли члени громади ПЦУ села Пеньківка Літинського району, яка чекає реєстрації за зазначеною рейдерською схемою, журналісти Роман Ковальський з «33 каналу», відомий тим, що підтримуючи ПЦУ нехтував елементарною журналістською етикою, Олег Верлан з інтернет-видання «На Парижі», та Олена Верлан з «Вежі». Цікавою, у даному контексті, виглядає також позиція адвоката Сніжани Чубенко, яка, як юрист, не змогла знайти інших аргументів, як тільки звинуватити поліцію у симпатіях до УПЦ. Втім, нічого дивного. За відсутності аргументів, звинувачення – єдиний аргумент. Навіть якщо це звинувачення правоохоронців у безпосередньому виконанні службових обов’язків.

«Немає нічого таємного, що не стало б явним» вчить нас Євангеліє. Наявна ситуація допомогла нам побачити наскільки тісно пов’язані між собою начальник управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА Ігор Салецький та Вінницько-Барська єпархія ПЦУ. Коли державний службовець замість того, щоб діяти в інтересах держави діє в інтересах певних осіб, він скоює злочин. Коли зацікавлені особи та їх прихильники публічно підтримують підсудного чиновника, вони, самі того не бажаючи, свідчать про його злочин. Навіть якщо намагаються звинуватити Церкву або поліцію.